Наступного навчального року у польських школах очікують ще 200 тисяч українських дітей. Про це розповів міністр освіти і науки Польщі Пшемислав Чарнек.
– „Ми прийняли 200 тисяч українських дітей, з них 160 тисяч – у школи і 40 тисяч – в дитсадки. За нашими оцінками, ще 200 тисяч можуть приєднатися з 1 вересня. Кінця війни в Україні не видно, тому, природно, ті діти, які тут, напевно, залишаться, і приїдуть ще”, – сказав міністр.
– „Але в Україні також буде дистанційне навчання – ймовірно, велика частина дітей, які перебувають у Польщі, захочуть залишитися за комп’ютерами і продовжувати навчатися з однолітками дистанційно”, – додав він.
Міністр зазначив, що система еластична, тому Польща готова приймати українських дітей. Пшемислав Чарнек наголосив, що міністерство запропонувало спочатку створити українські класи в польських школах і викладати в них переважно польську мову, що, за його словами, дало можливість увійти в новий навчальний рік на належному освітньому рівні.
11 липня у Польщі вшановують пам’ять жертв трагічних подій на Волині у 1942-1943 роках.
– “Є великі шанси, що ми вшануємо пам’ять жертв Волинської різанини”, – сказав заступник міністра культури та національної спадщини Ярослав Селлін. За його словами, „набагато більше розуміння з української сторони, що ці питання потребують впорядкування”.
Як наголосив Селлін у програмі Польського радіо, аби можна було спокійно говорити з українцями про складні польсько-українські відносини в минулому, «потрібно, перш за все, щоб українська держава вижила».
– “Бо якщо українська держава не витримає, а російська армія буде на Бузі, з ким ми будемо говорити? Це, звичайно, найважливіше сьогодні – особливо після лютого цього року –допомогти Україні вистояти, щоб вижити як незалежна держава, бо це є умова історичного діалогу між поляками та українцями”, – сказав він.
Заступник голови Мінкультури і національної спадщини зазначив, що цей діалог „має ґрунтуватися на правді”. «Правда у тому, що був геноцид через божевільну, націоналістичну ідеологію і специфічні структури в умовах німецької окупації. Треба спокійно про це говорити з українцями”, – сказав він.
Ярослав Селлін згадав візити віце-прем’єр-міністра, міністра культури та національної спадщини Пйотра Глінського до Києва та Львова та його переговори з міністром культури України Олександром Ткаченком.
– “Ми вирішили створити спільну українсько-польську робочу групу, яка буде вказувати, що нас хвилює, що українців хвилює, коли йдеться про конкретні пам’ятні місця”.
„З української сторони є набагато більше розуміння, що ці питання потрібно прояснити і врегулювати, щоб вони більше не обтяжували наші відносини”. Є хороші шанси, що ми зробимо те, що хочемо: пошук, ексгумацію та вшанування пам’яті жертв Волинської різанини», – підсумував заступник міністра культури та національної спадщини Польщі.
Раніше голова Українського інституту національної пам’яті України Антон Дробович заявляв: «Усі злочинці повинні бути засуджені. Ми досі на шляху до цього, а це означає, що маємо приділяти особливу увагу фаховим дослідженням та оцінкам подій, щоб наше незнання не було благодатним ґрунтом для спекуляцій політиканів і ворожнечі. Чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, чого так не вистачало нашим країнам».
Довідка: У 2016 році Сейм встановив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами.
В ухвалі Сейм вшанував пам’ять жертв вбивств громадян Другої Республіки Польща (поляків, євреїв, вірмен, чехів та представників інших національних меншин), здійснених у 1943–1945 роках. Від рук українських націоналістів загинули також польсько-українські родини, українці, які відмовлялися брати участь у злочинній акції та рятували поляків. В акті висловлюється вдячність так званим “праведним українцям”, які відмовилися брати участь у злочинах.
Ситуація на фронті станом на ранок 11 липня
За даними голів обласних військових адміністрацій станом на ранок ситуація була наступною:
Зранку у Миколаєві лунали вибухи. „На зараз розуміємо: 6 ракет. Попередньо без жертв, один поранений”, – уточнив голова ОВА Віталій Кім.
Баштанський район: обстрілів зазнала Широківська громада. Влучання були по вже зруйнованій будівлі ЦНАПу, школі, житлових будинках та відкритих територіях домогосподарств.
Також тривають обстріли сіл по лінії розмежування у Березнегуватській громаді. У Миколаївському районі внаслідок обстрілів зайнялося поле з врожаєм та лісосмуга.
Херсонська область: Херсон у неділю перебував у диму від пожеж: горіли поля у Таврійському мікрорайоні та у передмісті. Пожежну допомогу окупанти не дозволяли присилати. Стабільно критичною залишається ситуація в районах області.
Дніпропетровська область: ворог знову обстріляв касетними снарядами Криворізький район. Дві громади – Апостолівську та Зеленодольську.
Сумська область: минулої доби був мінометний обстріл − 5 вибухів − на території Есманської громади.
Харківська область: за ніч по Харкову росіяни завдали три ракетних удари. Влучили у житлову багатоповерхівку, школу в Слобідському районі та складські приміщення в Основ’янському районі. Школу зруйновано. У 6-ти поверховому житловому будинку зруйновані під‘їзд житлового будинку з 1-го до 6-го поверхів. Третя ракета влучила по відкритій території і пошкодила складські приміщення.
Протягом доби по області окупанти обстрілювали Чугуївський, Ізюмський, Богодухівський райони.
Луганська область: за ніч росіяни завдали п’ять ракетних ударів та чотири масованих артилерійських обстріли по населених пунктах на межі Луганщини і Донеччини. Застосовують авіацію, ствольну та реактивну артилерію, намагаючись прорватися з Лисичанська та інших напрямків на Сіверськ та Слов’янськ, але вже більше тижня ці спроби безуспішні, намагаються просуватися зі сторони Попасної.
Донецька область: обстріли не припиняються. Пошкоджено 35 житлових будинків. Область без газу і частково без води і електрики. Евакуація населення триває.
Ми віримо у перемогу!
Слава Україні!
Дмитро Васильчук/aKa