Українські експерти продовжують ділитися досвідом щодо боротьби із дезінформацією в умовах інформаційної війни росії проти всього світу.

В Академічному центрі стратегічних комунікацій у Варшаві пройшла конференція «Українські ЗМІ перед обличчям війни. Правові норми та досвід».

Це був майданчик для експертів, які вже кілька років працюють на інформаційну безпеку не лише України, а й сусідніх держав. Сусіди України добре розуміють небезпеки і виклики які несе Росія. Водночас, європейські країни вчаться боротися із дезінформацією дотримуючись основоположних принципів свободи слова.

ПРОПАГАНДА ТА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ВИКОРИСТОВУВАЛАСЯ В УСІХ ВІЙНАХ

– Інформація є зброєю. Але ця зброя може використовуватися як для нападу, так і для оборони. Звісно росіяни використовують і пропаганду і дезінформацію. І треба вміти із нею боротися, – зауважує заступниця голови Національної ради з питань телебачення і засновниця Академічного центру стратегічних комунікацій Аґнєшка Ґлап’як.

Аґнєшка Ґлап’як

Вона, науковий редактор польсько-українського видання «Українські медіа перед обличчям війни. Правові норми та досвід», яке презентували під час конференції. Це перше подібне комплексне дослідження, що дає дієві інструменти для працівників медіа, а також для викладачів, що навчають журналістів.

– Українці багато зробили у цьому напрямку. І допомагають вчитися розрізняти де є правда, а де брехня. І це стосується як звичайних медіа, так і соціальних мереж, визнає Аґнєшка Ґлап’як.

Fot: Akademickie Centrum Komunikacji Strategicznej

Своїм особистим досвідом у контексті російської агресії ділилися:

• заступник Міністра оборони України Андрій Шевченко
• голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк
• творець і головний редактор порталу StopFake Євген Федченко
• виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікацій Діана Дуцик

– Українці усвідомлювали, що їхній національний інтерес допомогти іноземним журналістам зрозуміти Україну. Історико-культурний контекст, геополітична картина та економічні тенденції були надзвичайно важливими у випадку важких російсько-українських відносин. А нерозуміння нюансів і контексту створює величезні ризики спотворення інформації. Втім польські журналісти, порівняно з іншими європейськими медіа, добре розуміють українські реалії, – розповів заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Андрій Шевченко.

ОДИН ІЗ НАЙІНТЕНСИВНІШИХ КОНФЛІКТІВ У ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ В ІСТОРІЇ

– Приклад України показує, що сучасна війна є також війною наративів, а інформаційні технології стають універсальними інструментами нав’язування аудиторії контенту і контролю. У протидії цим загрозам важлива співпраця між державними та неурядовими інституціями, – розповідає директор Могилянської школи журналістики Національного університету „Києво-Могилянська академія”, засновник і головний редактор порталу StopFake, доктор Євген Федченко.

Fot: Radio Gdańsk / Justyna Skowronek

Він також наголошує, що від 2014 року Україна почала працювати із громадськістю стосовно підвищення рівня знань та обізнаності щодо дезінформаційних загроз. Розпочалася робота над нейтралізацією загроз. Це дало Україні змогу отримати стратегічну перевагу в комунікації.

ПОЛЬЩА ВЧИТЬСЯ НА УКРАЇНСЬКОМУ ДОСВІДІ

Міністерство національної оборони Польщі підтримувало Україну на міжнародній арені. Загалом країна щодня надає нам допомогу у багатьох сферах. Польща бачить Україну вільною та суверенною. Це одне зі стратегічних завдань, адже зрештою – це питання безпеки самої Польщі.

Сама ж країна ухвалила осучаснений Закон про оборону Батьківщини, створила новий компонент Сил оборони кіберпростору. Схожу діяльність Польща почала провадити в інформаційному просторі.

З драматичного українського досвіду Польща зобов’язана зробити висновки і внести зміни у регулюванні діяльності медіа. Конкретизуючи роль регулятора, визначаючи професію журналіста і відповідальність за слово у традиційних та онлайн-медіа.

Також необхідно проводити медіаосвіту починаючи з молодших класів початкової школи і закінчуючи студентами університетів третього віку.

Медіаграмотність у Польщі, як і в Україні, має розглядатися як частина безпекової політики та має бути описана в стратегії інформаційної безпеки. Також необхідна освіта медіапрацівників щодо функціонування в умовах гібридної війни, у часи якої ми живемо.

Dmytro Vasylchuk