Україна і Польща домовились, що зерно, яке прямує на світові ринки, проходитиме перевірку одразу в порту Литви, а не на польсько-українському кордоні.

Рішення стало першим кроком у вирішенні їхньої „зернового конфлікту” Києва та Варшави.

„Із завтрашнього дня зерно, яке йде транзитом (на світові ринки) через Литву, проходитиме перевірку в литовському порту, а не на польсько-українському кордоні”, – заявив журналістам міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус, назвавши це „важливим кроком”. Це допоможе прискорити транзит через територію Польщі.

В українському міністерстві аграрної політики та продовольства прокоментували, що Україна запропонувала перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону до литовського порту, а уряди Польщі та Литви підтримали такий механізм контролю і вважають це конструктивним кроком.

Українське збіжжя стало причиною загострення торговельної суперечки між Києвом та сусідніми країнами. 15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт низки українських агротоварів до п’яти країн. З цим рішенням погодилися Румунія та Болгарія. А от Польща, Словаччина та Угорщина вирішили запровадити заборону в односторонньому порядку. У відповідь Київ заявив про плани подати позови на ці країни до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ).

На Варшавському безпековому форумі цього року активно обговорювали майбутнє України в ЄС, а також збройну підтримку з боку її країн-партнерів.

Українську делегацію очолила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Під час виступу вона повідомила про те, що Україна виконала так звану домашню роботу і тепер готова до перемовин щодо членства в Євросоюзі.

Своєю чергою, державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Томас Баґґер наголосив, що російська війна проти України змінює Європу, в тому числі Європейський Союз.

„Російська війна проти України змінює Росію у такі способи, які ми ще повністю не розуміємо, але зрозуміло лише, що Східна та Центральна Європа відіграватимуть більш важливу роль. А якщо нам вдасться залучити Україну, це буди інший ЄС”, – сказав Баґґер, зазначивши, що народжується нова Європа, яку ми ще не знали.

На думку представника німецького МЗС, місце України в ЄС є надзвичайно важливим. При цьому, слід сприймати Україну не як додатковий тягар, а як доповнення до геополітичного ЄС.

Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сєвєра зазначив, що російська агресія проти України переходить у „нову фазу затяжної війни на виснаження”. Сєвєра наголосив, що Росія не досягла своїх стратегічних цілей, але налаштована продовжувати війну за будь-яку ціну.

Варшавський економічний форум проводиться у Польщі десятий раз поспіль. Участь у форумі беруть понад 2000 спікерів із понад 90 країн світу.

Маргарита Ситник/ol