Остаточні результати голосування на виборах до польського Сейму оприлюднила Державна виборча комісія. У підсумку офіційні результати майже збіглися з екзит-полом.
- «Право і справедливість» набрала 35,38% голосів виборців (194 мандати);
- «Громадянська коаліція» – 30,7% (157 мандатів);
- «Третій шлях» – 14,4% (65 мандатів);
- «Лівиця» – 8,61% (26 мандатів);
- «Конфедерація» – 7,16% (18 мандатів).
Явка виборців становила 74,38%. Це рекордна за всю історію проведення парламентських виборів явка у Польщі. Досі найвищим показником були 62,7% у 1989 році.
Особливо високою явка була у великих містах – там проголосували 81,5% зареєстрованих виборців, тоді як у селах явка склала 69,5%.
Висока явка спостерігалася у тому числі серед молоді: у групі до 29 років на дільниці прийшли майже 69%.
Результати виборів не вплинуть на стратегічні відносини Києва та Варшави
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив упевненість, що результати парламентських виборів у Польщі не вплинуть на стратегічні відносини Києва та Варшави, але емоційна риторика після виборчого періоду вщухне.
Кулеба наголосив, що на стратегічні відносини України з Польщею не впливає нічого, тому що занадто глибокі ці відносини, занадто багато на них всього зав’язано.
Українців, що отримують дозволи на проживання у Польщі, стало менше.
Портал migracje.gov.pl пише, що із січня і дотепер, уженди воєвудські видали громадянам України понад 162 тисячі дозволів на проживання. Йдеться як про карти тимчасового, так і сталого побиту чи карти довготермінового резидента ЄС.
Протягом майже 10 місяців року найбільше дозволів видали в Мазовецькому, Нижньосілезькому та Великопольському воєводствах. Якщо говорити про відмови у видачі дозволів або припиненні розгляду їхніх заяв через різні причини, то з початку року таких випадків назбиралося близько 9,5 тисяч. У цей же період минулого року їх було втричі більше.
Щоправда поточного року суттєво знизилася і кількість українців, які зверталися до ужендів із проханням про дозволи на проживання.
З початку року українці подали 240 тисяч заяв на отримання карт побиту. Минулого року на цей період їх було на 80 тисяч більше.
Міністерство освіти пробує створити умови українських дітей за кордоном для збереження зв’язку з Батьківщиною.
(fot. Freepik)
Для зменшення освітніх розривів, спричинених різницею між українськими та іноземними освітніми програмами, такі учні також можуть отримувати індивідуальні консультації від українських педагогів. Ці консультації становлять до 6 годин на тиждень для початкової школи та до 8 годин для старшої школи.
Оцінки за вивчення дисциплін, що не входять до українознавчого компонента, дублюватимуться українськими освітніми закладами на основі довідки з іноземної школи, яку дитина відвідує за кордоном. Важливо, щоб батьки надавали таку довідку з повним списком дисциплін, що вивчаються, та оцінками наприкінці навчального року.
Ці новації у сфері освіти сприяють більш гладкому інтегруванню українських дітей, які перебувають за кордоном, у систему української освіти та допомагають їм зберегти зв’язок із рідною країною та культурою.
Ініціатива спрямована на полегшення навчального процесу для українських дітей, які змушені долати складнощі подвійного навчання за кордоном. Підсумки поточного навчального року дадуть змогу оцінити ефективність цієї ініціативи.
