Національний банк України вжив окремих заходів для мінімізації витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями.

Із 21 липня:

• громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тисяч гривень (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тисяч гривень (в еквіваленті) на сім календарних днів;

• зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тисяч гривень (в еквіваленті) до 30 тисяч гривень (в еквіваленті);

• установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тисяч гривень (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.

(Fot. National Bank of Ukraine)

Ці обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають закордоном”, – кажуть в НБУ.

Також України вжив низку додаткових заходів для збалансування валютного ринку та підтримання стійкості економіки в умовах війни.

Крім того, регулятор скорегував офіційний курс гривні до долара на 25% до 36,5686 грн/дол.

Польща отримала всього 145 млн на допомогу біженцям і захист кордонів

Європейський союз виділив 400 мільйонів євро на допомогу біженцям від війни, які проживають у прикордонних державах.

У першому транші Польщі було виділено приблизно 145 мільйонів євро на допомогу біженцям і захист кордонів, повідомила в середу міністр фінансів Магдалена Жечковська.

Її запитали, чи польський бюджет самотужки покриває витрати на приймання біженців з України, чи в цьому бере участь Європейський Союз.

«Більшою мірою це ті гроші, які ми повинні знайти і виділити з нашого бюджету», – відповіла глава Мінфіну. Вона наголосила, що Польща не може чекати, поки світові чи європейські інституції домовляться про конкретні інструменти допомоги.

Аби покращити транспортування зерна з України, потрібна технічна допомога ЄС

Міністр сільського господарства та сільського розвитку Польщі Генрик Ковальчик розповів, що потрібні контейнери, вагонетки, перевантажувальні пристрої. Разом із міністром інфраструктури Анджеєм Адамчиком він звернувся до Єврокомісії з проханням надати Польщі технічну допомогу у транспортуванні зерна.

Міністр додав, що без цього буде дуже важко виправдати очікування України, тобто перевезти близько 4-5 млн тонн зерна. Він зазначив, що зараз готуються маршрути сполучення, в тому числі у порту міста Гданськ. Також має бути покращено перевалку на кордоні з ширококолійних вагонів на вузькоколійну залізницю.

– «Якщо ми отримаємо технічну допомогу, будь-яка кількість зерна буде ефективно транспортуватися через Польщу», – зазначив міністр.

Він додав, що якщо розблокувати порти в Чорному морі, продовольча криза буде вирішена. «Якщо ні, то тільки міжнародна допомога для Польщі та Румунії може привести до ефективного транспортування зерна. У нас немає таких можливостей», – констатував посадовець.

Військові аналітики прогнозують кульмінацію російського наступу на Донеччині

Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що кульмінація поточного наступу росіян у Донецькій області може закінчитися до спроб захоплення Слов’янська чи Бахмута.

(Fot. Institute for the Study of War)

Нинішній російський наступ може призвести до обмежених нових територіальних здобутків на Донбасі на північний схід від шосе E40, але, ймовірно, завершиться до захоплення Слов’янська чи Бахмута.

За останні кілька тижнів російські війська не досягли значних успіхів у напрямку Слов’янська чи вздовж Сіверсько-Бахмутського виступу і продовжують знижувати свою наступальну потужність у локальних боях за невеликі та відносно неважливі населені пункти по всій Донецькій області.

Зараз російським військам важко просуватися відносно малозаселеною та відкритою місцевістю. Як прогнозує ISW, російські війська зіштовхнуться з місцевістю, яка буде набагато сприятливішою для українських захисників, чим ближче вони просунуться до E40 навколо Слов’янська і Бахмута.

Ситуація по регіонам:

(Fot. Institute for the Study of War)

Сумщина: минулої доби росіяни знову обстрілювали область – Шалигинську, Есманьську, Білопільську громади. По Новослобідській росіяни відкрили вогонь з реактивних систем залпового вогню.

Дніпропетровщина: ворог знову обстріляв Нікопольський район. Ударив з „Градів” по Червоногригорівській громаді.

Харківщина: протягом доби ворог обстрілював Харків, Чугуївський та Богодухівський, Ізюмський райони Через обстріли зруйновані об’єкти інфраструктури, горіли приватні домоволодіння, сміттєзвалища, поля із пшеницею.

За добу по області: 11 постраждалих від російської агресії, троє загиблих, серед них 13-річна дитина.

Також вранці російські окупанти завдали ударів по Харкову, наразі відомо про 21 пораненого і двох загиблих. Російський ворог б’є виключно по вулицях міста, торгівельних павільйонах, житловій інфраструктурі. Є влучання у житловий будинок.

Луганщина: населені пункти, в яких наші захисники тримають оборону, зазнали двох потужних ракетних ударів, чотирьох тривалих артилерійських атак, п’ятьох обстрілів із мінометів, а також спробу танкового наступу.

Донеччина: протягом доби – обстріл усієї лінії фронту. Вночі окупанти зруйнували дві школи — у Краматорську та Костянтинівці. Крім того, обстріляли промислову частину Краматорська. З

начної шкоди завдали Бахмуту: там вкотре обстріляна центральна частина міста.

У Торецьку на подвір’я приватного будинку прилетіла ворожа ракета. На щастя, не розірвалася. Крім того, касетним боєприпасом рашисти обстріляли Іванівку Черкаської громади, пошкодили приватний будинок. За добу — одна людина загинула, 5 поранених цивільних

Миколаївщина: вночі російські окупанти випустити по Миколаєву сім ракет С-300 – попередньо, відомо про влучання в об’єкт інфраструктури, АЗС, газогін та складське приміщення.

Вночі під обстрілами – с. Широке, внаслідок потрапляння в житловий будинок є загиблий. Продовжуються обстріли території та прилеглих населених пунктів Березнегуватської громади. Також під постійними обстрілами залишаються села, що знаходяться на лінії розмежування

Херсонщина: десятки сіл Великоолександрівської, Калинівської, Нововоронцовської та інших тергромад потерпали від обстрілів, практично всі будинки в окупованих селах пошкоджені. Внаслідок постійних боїв на території області продовжують горіти поля із врожаєм та лісові зони.

За офіційною інформацією, лише за кілька останніх днів вигоріло понад 230 гектарів пшениці у Бериславському та Генічеському районах, а також близько 10 гектарів лісу поблизу міста Олешки.

Ми віримо у перемогу!
Слава Україні!