Департамент у справах іноземців у Польщі створив новий веб-сервіс, через який можна буде надсилати заяви на карти побиту, правильно підготувати документи та отримати інформацію про процедури міграції. Його назва – “Модуль обслуговування справ” (Moduł Obsługi Spraw — MOS) mos.cudzoziemcy.gov.pl. З його допомогою іноземці можуть заповнити й вислати до воєводи онлайн анкети до заяв на отримання дозволу на тимчасове або постійне проживання в Польщі, повідомляє портал yavp.pl.
Поки що всі заяви, заповнені через “Модуль обслуговування справ”, потрібно роздруковувати, підписувати й надавати в паперовому вигляді під час особистого візиту до уженду воєвудського. Однак, згодом обіцяють, що веб-портал надасть повну можливість подання такої заяви в електронному вигляді.
Веб-сервіс mos.cudzoziemcy.gov.pl дає також можливість:
– перевірити, які є варіанти для отримання дозволу на проживання (в залежності від ситуації іноземця);
– отримати інформацію про порядок в’їзду, перебування та виїзду іноземців із Польщі;
– отримати доступ до бази питань, які найчастіше задаються;
– ознайомитися з інформацією про найбільш поширені помилки, які допускаються на різних етапах процедури отримання дозволу на проживання;
Та багато іншої інформації, яка стосується легалізації та перебування іноземців в Польщі.
Понад 21 тисяча українських підприємств працює нині на території Польщі |
Про це віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила під час виступу на міжнародній конференції в Любліні.
Вона зазначила, до порівняння, всього у Польщі працюють 93 тисячі компаній з часткою іноземного капіталу. Тобто, близько 23% – це підприємства з часткою саме українського капіталу.
Нині Ірина Верещук на чолі команди Мінреінтеграції перебуває у Польщі. Українські посадовці та їхні польські колеги обговорюють розширення пропускних спроможностей кордону для різних видів транспорту, спрощення процедури перевезення й оформлення вантажів, спільний контроль за кордоном.
41 рік тому у Польщі було введено воєнний стан
Воєнний стан у Польщі. “Час апокаліпсису”, підпільна діяльність “Солідарності” та український вимір
В ніч з 12 на 13 грудня 1981 року, Військова рада національного порятунку під керівництвом генерала Войцєха Ярузельського запровадила воєнний стан у країні. Його метою була ліквідація соціальних протестів і усунення руху «Солідарності» в жорсткий репресивний спосіб. Це загрожувало існуванню правлячої комуністичної системи у Польській Народній Республіці, яка панувала з 1948. Жителі багатьох польських міст та сіл в цей день побачили за вікнами пересування військової техніки. Телефони не працювали. В країні відбувалися репресії. За цей час було зарештовані близько 10 000 учасників протестного руху та опозиції. Серед них був лідер “Солідарності” Лєх Валенса, майбутній президент Польщі Броніслав Коморовський та багато інших.
За підрахунками польського Інституту національної пам’яті у 1981-1983 роках, поки тривав воєнний стан, понад 100 людей загинуло через застосування правоохоронцями сили або через насильницькі дії, вчинені службою безпеки. Згодом Ярузельський та його прибічники наголошували, що цей крок був необхідністю, аби уникнути інтервенції до Польщі радянських військ. Водночас польські історики рішуче відкидають цей аргумент як причину для запровадження воєнного стану.
У 1989 році за результатами “круглого столу” комуністичних лідерів та “Солідарності” було проведено перші частково демократичні вибори, в результаті яких Сенат повністю перейшов у руки демократичних сил.
На переконання польських істориків, запровадження воєнного стану є одним із найтяжчих злочинів комуністів проти польського народу, про який треба пам’ятати.
У 41-у річницю введення воєнного стану у Польщі Інститут національної пам’яті вшанує пам’ять жертв комуністичних репресій по всій країні. У рамках акції «Запали світло свободи» о 19:30 цього дня у вікнах запалять свічки, що символізують пам’ять про загиблих.
Margarita Sytnik
