Новини українською

Польща планує провести навчальні збори для 200 тисяч резервістів | Великий приплив біженців вплинув на суспільство та економіку Польщі

9 stycznia 2023
10:05

У 2023 році Збройні сили Польщі планують провести обов’язкові навчальні збори для близько 200 тис. резервістів. Про це розповіла речниця Центрального військового центру рекрутації (CWCR) Юстина Балік.

Вона повідомила, що в основному це будуть резервісти, які вже мають мобілізаційне призначення. Крім того, у зборах візьме участь невелика група, до 3 тис. резервістів, які не мають відповідного військового досвіду, але вони володіють привабливими для армії кваліфікаціями. Йдеться про медиків, ветеринарів, IT-спеціалістів, перекладачів, водіїв, електриків.

До пасивного резерву ЗС Польщі зараховуються всі особи віком до 55 років, які визнані придатними до служби, мають базову підготовку і військово-облікову спеціальність. До складу активного резерву входять колишні військовослужбовці, які проходять дводенні збори упродовж кожних трьох місяців.

На сьогодні ЗС Польщі становлять 164 тис. військовослужбовців. Польська влада планує збільшити чисельність армії до 300 тисяч. Таким чином польська влада хоче зміцнити свою обороноздатність.

Великий приплив біженців вплинув на суспільство та економіку Польщі.

У країні прогнозували, що до кінця 2022 року на допомогу українським біженцям буде витрачено 18 млрд. злотих (3,83 млрд. євро), включаючи виплати, організацію освіти для українських дітей медичне обслуговування, – пише intellinews.com.

Насправді поляки витратили на допомогу біженцям набагато більше – за рахунок приватної допомоги – це разові пожертви, предмети першої необхідності, довгострокова оренда квартир чи кімнат у своїх будинках.

Проте українці не просто отримувачі допомоги у Польщі. Понад мільйон нових споживачів допомогли підтримати роздрібну торгівлю, яка знизилася через інфляцію. Поки поляки скорочували свої витрати, українці продовжували робити покупки.

Продаж текстилю, одягу та взуття підскочив на 41,9% у березні порівняно з тим же місяцем роком раніше, а у квітні – на 121,4% у річному обчисленні.

У жовтні біженці, як і раніше, стимулювали продаж текстилю, одягу та взуття, а також фармацевтичних препаратів та косметики.

Також з перших місяців українці перейшли від пошуку притулку до пошуку заробітку, хоча матері з дітьми та обмежені у працевлаштуванні. Близько 71% біженців – жінки, 47% – діти віком до 18 років.

Нещодавнє дослідження, проведене Лодзинським університетом, показало, що до вересня працювала половина біженців, а 25% – шукали роботу. Таким чином, українці стали важливими вкладниками у податкову систему за рахунок соціальних виплат.

Деякі з них активні як представники малого бізнесу. Лише до кінця вересня українці у Польщі відкрили близько 10 000 підприємств. Більше 1100 – це перукарні, салони краси, які зазвичай належать жінкам. Але українці також створили компанії з обслуговування програмного забезпечення і фірми, які пропонують послуги з будівництва та ремонту.

Дослідження Лодзинського університету також показало, що не менш як половина українських біженців мають вищу освіту.

„Вони краще освічені, більш заповзятливі. Вони приносять користь країнам-отримувачам”, – заявила виданню в листопаді головний економіст ЄБРР Беата Яворчик.