Минулого року кожне десяте індивідуальне підприємство у Польщі відкривали українці, а кількість фізичних осіб-підприємців, якими були громадяни України, виявилась більш ніж на 75% більшою, ніж у 2022 році.
Видання Rzeczpospolita пише про це із посиланням на дані з Центрального реєстру та інформації про економічну діяльність.
Проаналізовані дані показали, що агресія росії проти України швидко призвела до збільшення кількості реєстрацій українських підприємців у Польщі. І хоча це явище саме по собі не є дивним, темпи зростання бізнесів, заснованих у Польщі українцями, можуть вражати.
До початку повномасштабної війни в Україні, у січні та лютому 2022 року, українські громадяни реєстрували у Польщі трохи більше за 200 індивідуальних підприємств на місяць. У березні їхня кількість зросла до майже 600 за місяць,
Стрибок реєстрацій припав на наступні місяці:
- у квітні їхня кількість наблизилася до 1300
- у травні та червні – до 1700.
- у наступні місяці українці реєстрували по 2000 підприємств.
А початок 2023 року ще більше прискорив темпи. У березні, а потім у серпні, вересні та жовтні кількість нових реєстрацій зростала на 2700-2800 щомісяця.
Слабшим за обидва досліджувані роки був лише грудень минулого року, коли кількість зареєстрованих підприємств була трохи нижчою за 2 тисячі.
В результаті стійкого зростання кількості реєстрацій, за весь 2023 рік було зареєстровано 30 325 нових українських індивідуальних компаній. Це на понад 67% більше, ніж у попередньому році.
Кількість усіх нових реєстрацій таких компаній у Польщі сягнула майже 300 тисяч. Це означає, що українські фізичні особи-підприємці склали понад 10% серед створених на той час. Загалом у 2022-2023 роках українці зареєстрували в Польщі 48 464 ФОПи.
Від відсутності регулювання продукції виграють українські олігархи?
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерські опублікував позиційний документ щодо аграрних протестів, в якому закликав Євросоюз до спрощення та дебюрократизації спільної аграрної політики.
У міністерстві вважають, що від відсутності регулювання української продукції виграють не тамтешні фермери чи державний бюджет, а, головним чином, українські олігархи.
Щодо аграрної політики загалом, то, як зауважують в польському міністерстві, Європейський Союз запроваджує нові „необґрунтовані” обмеження, пов’язані з так званою „Зеленою угодою”, а фермери змушені впроваджувати ще більш затратні заходи.
В міністерстві сільського господарства Польщі наголошують, що українські фермери і фермери з країн ЄС знаходяться в нерівних умовах конкуренції. Там звертають увагу, що українські агровиробники не повинні відповідати вимогам і обмеженням, що діють в ЄС – це і є порушенням основного принципу конкуренції.
Крім того, що „по той бік нашого східного кордону набагато сприятливіші ґрунтові та кліматичні умови”. „Європейське сільське господарство не має шансів на рівну конкуренцію” – наголошується в заяві.
За словами міністра, поки не будуть узгоджені двосторонні правила переміщення товарів, ембарго не буде скасовано. На форумах ЄС польська сторона також вимагає суттєвих змін до тимчасового механізму лібералізації торгівлі з Україною. Крім того, Варшава наполягає, щоб можливі рішення приймалися безпосередньо між країною, яка постраждала від „викривлення ринку”, та Європейською комісією – без участі всіх країн-членів”.
Dmytro Wasylczuk