Союзники Організації Північноатлантичного договору для підтримки подальшої інтеграції України до НАТО узгодили пакет розширеної політичної та практичної підтримки й ухвалили рішення створити Раду Україна-НАТО.Про це йдеться в підсумковому комюніке саміту альянсу, оприлюдненому у вівторок у Вільнюсі на саміті країн-членів НАТО.
Крім того, союзники наголосили, що пріоритетним завданням „залишається продовження доставки термінової необхідної нелетальної допомоги Україні з боку НАТО в рамках всеосяжного пакета допомоги”, – йдеться в комюніке.
Генсек НАТО Столтенберг оголосив, що рішення союзників щодо України, яке складається з трьох пунктів: «програма практичної підтримки» для повної сумісності між ЗСУ і силами НАТО; рішення про створення Ради Україна-НАТО; пропозиція скасувати ПДЧ (План дій щодо членства) для України на її шляху в Альянс. Однак, запросити Україну зможуть, якщо усі країни дійдуть згоди.
Низка країн на тлі саміту оголосили про посилення військової підтримки України. Серед них Франція, яка вперше надасть ЗСУ далекобійні ракети, та Німеччина, яка в новому пакеті на 600 млн євро передасть Україні кілька комплексів ЗРК Patriot.
Крім того, Україна офіційно сформувала коаліцію з підготовки українських пілотів на літаках F-16. Меморандум підписали 11 країн-партнерів, які проводитимуть навчання.
Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак вже заявив, що в межах так званої коаліції винищувачів польська сторона надасть інфраструктуру для підготовки українських льотчників на F-16.
Президент України Володимир Зеленський, який перебуває у Вільнюсі, де проходить саміт НАТО, наголосив, що НАТО та Україна потрібні одне одному.
„НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить НАТО сильніше”, – підсумував Зеленський.
12 липня у Вільнюсі запланована низка двосторонніх зустрічей українського президента з партнерами, а також перше інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО”.
Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію: примирення має включати визнання провини
Сейм Польщі у вівторок ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати „визнання провини і вшанування пам’яті жертв”.
У документі значна частина тексту присвячена опису контексту і загального ходу подій в їх польській інтерпретації.
У резолюції йдеться про те, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам’яті жертв геноциду, під час якого „було вбито понад 100 тисяч поляків – часто у дуже жорстокий спосіб”.
У резолюції підкреслено, що „польсько-українське примирення, яке роками вибудовувалося представниками обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам’яті жертв років Другої світової війни”.
„Необхідно провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам’яті всіх жертв геноциду на східних прикордонних землях”, – йдеться у резолюції.
Цієї неділі президент Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда відвідали Луцьк для спільного вшанування жертв Волинської трагедії. Польща та Україна провели низку спільних заходів до дати Волинської трагедії.
