Чи зростає кількість біженців? | Польський концерн не купуватиме російської нафти | Як війна змінила ставлення українців до культури та історії Польщі?

Fot: Twitter Straż Graniczna
Fot: Twitter Straż Graniczna

Як свідчать цифри перетину кордону за останній тиждень –

Кількість людей, які прибувають до Польщі, майже відповідає кількості тих, хто повертається в Україну. Як пише Yavp.pl з посиланням на дані прикордонної служби, до Польщі з України в’їхало майже 161 тисяча людей. Виїхало у зворотному напрямку – понад 169 тисяч.

Раніше заступник міністра внутрішніх справ Польщі та урядовий уповноважений у справах біженців Павел Шефернакер вкотре прокоментував ситуацію щодо можливої нової хвилі біженців з України. За його словами, більшою мірою помітна внутрішня міграція в Україні, коли люди з великих міст переїжджають до менших населених пунктів до своїх родичів чи друзів.

– „Ми можемо очікувати різні ситуації. Сьогодні українці дуже налаштовані залишатися у своїй країні й не піддаватися агресору, який хоче, щоб люди звідти втікали”, – зазначив Шефернакер.


Польський концерн Orlen не буде продовжувати контракт на постачання російської нафти

Контракт закінчується у січні наступного року. „Єдиний існуючий контракт на постачання російської нафти в 2023 році припинить дію після запровадження санкцій”, — повідомила речниця компанії.

Станом на 2015 рік Orlen отримував з росії майже 100% сирої нафти. Тепер же 70% сировини для всіх нафтопереробних заводів групи у Польщі, Чехії та Литві надходить не з росії.


Як війна змінила ставлення українців до культури та історії Польщі?

Fot: zt-rada.gov.ua

Fot: zt-rada.gov.ua

Результати нещодавнього опитування української громадської думки показали, що в Україні є попит на пізнавання польської культури.

І навіть є суспільний дозвіл на те, щоби процес мовної, ментальної та культурної дерусифікації та деімперіалізації України супроводжувався інтенсифікацією культурних зв’язків із Польщею.

Як пише „Європейська правда”, від початку повномасштабної війни, рівень симпатій ще більше зріс, сягнувши рекордних 86%, згідно з літнім опитуванням української соціологічної служби Info Sapiens та Центру Мерошевського, польської державної інституції, створеної законом Сейму для сприяння діалогу між поляками та українцями.

Разом з тим результати нового опитування Центру та Info Sapiens щодо ставлення українців до польської культури, можуть стати певною несподіванкою.

  • У рейтингу європейських країн, культура яких є найбільш привабливою для українців, перше місце посіла Польща – 43%. Лише за нею йшли англійська, німецька, французька чи італійська культури.
  • Також у відповідях на запитання, який із сусідніх народів є найбільш близьким українцям, на першому місці опинилися поляки – 72%. Водночас частина опитаних українців задекларувала, що їхній інтерес до польської культури помітно зріс після початку війни.

Водночас опитування показало, що знання польської культури часами є помірним.

Для прикладу – на питання „Хто спонтанно спадає на думку з поляків?” Аж 51% не змогли назвати хоч одне ім’я. До першої п’ятірки увійшли три польських президенти: Анджей Дуда (22%), Лех Качинський (7%) та Лех Валенса (5%).

Опитування мало також історичну складову – його результати надихають оптимізмом, якщо йдеться про історичний діалог.

Показово також, що замки, палаци чи костели, що простягаються від Бугу до Дніпра, здебільшого розглядаються як частина спільної культурної спадщини поляків та українців (61%), тоді як респонденти, які вказували на одну націю: поляків (11%) чи українців (15%), були в явній меншості.

Однак процес інтерналізації спадщини Речі Посполитої наразі не проявився у ставленні до латиниці, яка, зрештою, досить часто використовувалася для написання української мови на Правобережній Україні у XIX столітті.

З пропозицією частини українських інтелектуалів про те, аби за прикладом Сербії в Україні були дві державні абетки – на основі кирилиці та латиниці, погодилися 21% опитаних, а ще 4% висловилися взагалі за відмову від кирилиці.

Однак, прихильників часткової латинізації української мови дещо більше серед молоді.

Серед українців існує величезний попит на пізнавання польської культури і водночас побутує переконання у необхідності не лише мовної, але й культурної дерусифікації України.

З дослідженням можна ознайомитися:


Працюємо заради перемоги і йдемо до неї разом!

Dmytro Vasylchuk

Zwiększ tekstZmniejsz tekstCiemne tłoOdwrócenie kolorówResetuj