Громадяни України проживають у Польщі переважно у великих містах та агломераціях, але готові переїхати й у менші населені пункти, якщо там буде для них робота.
Так стверджується в дослідженні, яке провели компанія EWL Migration Platform, Фундація EWL та Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету.
Спочатку більшість українських біженців приїхали до великих міст, але більше пропозицій роботи з’явилося в менших містах, де чимало компаній працюють у вільних економічних зонах, а роботодавці зазвичай не вимагають високої кваліфікації чи знання мови. У свою чергу, у великих агломераціях вакансії часто є у сфері послуг, де знання мови є вирішальним.
Дослідження показало, що громадяни України, які проживають у Польщі (як довоєнні мігранти, так і біженці), не прив’язані до великих міст та агломерацій, у яких зазвичай оселялися.
Все частіше вони готові шукати можливості для кращого життя в менших містах. Майже половина громадян України (43%), які проживають у Польщі в містах з населенням понад 50 тис мешканців, заявляють про готовність переїхати до менших міст, якщо їм буде забезпечена робота та хороші умови для сім’ї.
Електронний бар’єр вже працює по всій довжині кордону з білоруссю
Польська Прикордонна служба повідомила про завершення робіт зі зведення електронного бар’єра на кордоні з білоруссю (всі 206 кілометрів). Він має посилити захист на додачу до фізичного паркану, який існує вже рік.
Тепер електронний бар’єр покриває ті ділянки, де немає фізичного паркану, тобто частину прикордонних вод. Загальна вартість робіт оцінюється у 1,6 млрд злотих (360 мільйонів євро).
Dziś zakończył się formalny odbiór prac budowlanych związanych z instalacją #barieraelektroniczna na granicy 🇵🇱🇧🇾
System działa na całej długości tj.206 km💪
Od roku na granicy stoi bariera fizyczna. To ważne elementy w systemie ochrony granicy.
❗️Najważniejsi #funkcjonariuszeSG pic.twitter.com/oTVQcwdJ0C— Straż Graniczna (@Straz_Graniczna) June 15, 2023
Бар’єр обладнаний 3 тисячами камер і тепловізорами. Бар’єр став відповіддю на постійний міграційний тиск, організований білоруським режимом, коли Мінськ сприяв прибуттю на кордон людей з Африки та Близького Сходу.
З початку 2023 року польські прикордонники нарахували понад 12 тисяч спроб незаконно перетнути кордон з території білорусі. Йдеться про громадян третіх країн світу, які прибувають до білорусі і звідти намагаються пішки потрапити у країни ЄС. Найчастіше це громадяни Афганістану, Сирії, Іраку, Ємену та Сомалі.
Раніше у Прикордонній службі заявили, що вважають білоруських і російських офіцерів причетними до організованих атак нелегальних мігрантів на польських прикордонників.
У Польщі допускають можливість проведення референдуму у справі розподілу мігрантів
Лідер керівної партії „Право і справедливість” Ярослав Качинські виступив за проведення референдуму щодо цього питання. Фракція виступає проти так званого міграційного пакту, який запроваджує механізми примусового переселення мігрантів. Мовляв рішення Європейського Союзу завдає шкоди польському суверенітету та суверенітету інших європейських країн.
Як пише видання „Європейська правда”, Качинські нагадав про безпрецедентну допомогу поляків біженцям з України після початку російського вторгнення. Він зазначив, що Польща отримала від ЄС на ці цілі в рази менше грошей, ніж мала б заплатити за те, що не прийняла ту кількість мігрантів, яка була нав’язана через механізм примусового переселення.
Нагадаємо, країни ЄС досягли домовленості у справі розселення мігрантів: попри те, що Польща і Угорщина були проти, для досягнення угоди вистачило кваліфікованої більшості.
Згідно з пропозицією Швеції, яка наразі очолює Раду ЄС, країни матимуть три варіанти: вони зможуть приймати мігрантів, платити за тих, кого не прийняли, або обрати так звану „оперативну допомогу”.
За оцінками, близько 30 тисяч мігрантів можуть прибувати до Європейського Союзу щороку. „Вартість” одного неприйнятого мігранта була узгоджена на рівні 20 тисяч євро.
