Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі разом зі своїм польським колегою Збігнєвом Рау висловили сподівання, що Україна отримає прискорений процес вступу, подібний до того, яким скористалася Фінляндія.
Збігнєв Рау запевнив, що Польща хоче максимально наблизити Україну до Альянсу в інституційному сенсі. Адаптувати військово-політичні структури.
– Вступ України до НАТО, якщо ці вимоги будуть виконані, стане можливим відносно швидко, – зазначив він.
– За останні 18 місяців ми побачили, що українські збройні сили розвиваються, адаптуються і модернізуються з неймовірною швидкістю, – сказав Клеверлі.
За його словами, Збройні сили України зараз мають великий досвід у використанні обладнання НАТО, а також доктрини і тактики Альянсу.
– Я думаю, що ми зобов’язані визнати, наскільки покращився їхній військовий потенціал за останні 18 місяців, – сказав британський міністр.
Разом із тим, міністри закордонних справ та оборони Великої Британії та Польщі підписали двосторонній документ про партнерство до 2030 року, в якому обіцяють поглибити зовнішньополітичну, безпекову й оборонну співпрацю.
Minister @mblaszczak: Rozmawialiśmy na temat #NATOSummit. W zasadzie mogę powiedzieć, że nie ma kontrowersji, nie ma żadnych znaków zapytania pomiędzy naszym podejściem, a zasadniczym celem, jaki sobie stawiamy czyli wzmocnienie #NATO.
🇵🇱🇬🇧
📝https://t.co/gbvvB8A9xR pic.twitter.com/VtCfDH7tpF— Ministerstwo Obrony Narodowej 🇵🇱 (@MON_GOV_PL) July 5, 2023
Документ, підписаний міністрами Британії та Польщі, визначає спільні пріоритети обох країн із низки питань – від Білорусі до Китаю та співпраці в галузі обороноздатності, пише „Європейська правда”.
Угода про партнерство також передбачає співпрацю над розбудовою сил і засобів збройних сил обох країн, збільшення інтенсивності й частоти спільних навчань, посилення сил і засобів стримування й оборони НАТО.
Оборонне партнерство Великої Британії та Польщі розпочалось ще до Другої світової війни. Нині в Польщі дислокуються кілька сотень британських військовослужбовців, танки Challenger 2 і системи протиповітряної оборони Sky Sabre.
Українці все рідше їздять лікуватися на батьківщину, натомість частіше займаються самолікуванням
Вартість лікування в Польщі для незастрахованих людей часом коштує стільки, що українцям було набагато вигідніше витратити кошти на проїзд та час, але пролікуватися в Україні.
Міграційна платформа EWL спільно з одноіменним Фондом EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету провела дослідження.
Як з’ясувалося, до повномасштабного вторгнення 22% опитаних громадян України у разі проблем зі здоров’ям їздили лікуватися додому. У 2023 році ця цифра знизилася удвічі – до 10%. Головними причинами такого рішення є, природно, побоювання за власну безпеку та труднощі, пов’язані з війною. Громадяни України дедалі частіше користуються медичною допомогою у Польщі.
Вони звертаються до лікувальних закладів різних форм власності. Серед воєнних біженців послугами державних медзакладів користувалися аж 55% опитаних. Кожен 4-й громадянин України користується приватними медичними закладами у Польщі.
Більше українців у Польщі визнають, що займаються самолікуванням. За 2 роки кількість таких зросла із 22% до 33%. На думку експертів, це один з наслідків пандемії, яка суттєво сприяла розвитку телемедицини.
На кінець березня поточного року кількість українців, зареєстрованих у ZUS, становила 742 тисячі. Громадяни України становлять майже 70% від усіх іноземців, зареєстрованих у ZUS, і 4,6% від усіх застрахованих осіб.
Проблеми комунікації
Лікарі акцентують на невирішеній проблемі мовного бар’єру. Як виявилося, онлайн-програми, які придумали для полегшення розуміння між лікарем з Польщі та пацієнтом з України, працюють лише тоді, коли пацієнт говорить чистою українською або російською. У багатьох випадках це не так і лікарі продовжують спілкуватися з українцями “на пальцях”.
Згідно зі звітом Національного фонду здоров’я, найчастіше за медичною допомогою звертаються діти та підлітки до 18 років. На них припадає понад половина від усіх пацієнтів. 148 тисяч з них було охоплено первинною допомогою, а близько 24 тисяч лікувались на стаціонарі. Серед дорослих розподіл схожий. За стоматологічною допомогою у рівній пропорції звертаються як діти, так і дорослі – дантист є третім за популярністю лікарем в українців у Польщі.
