Посвідчення особи, водійські права, студентський або шкільний квитки – у мобільному застосунку mObywatel юридично матимуть таку ж силу, як і їхні паперові або пластикові аналоги.
Нагадаємо, що електронний документ Diia.pl, який мають громадяни України у Польщі теж дозволяє підтвердити найважливіші дані, такі як: ім’я, прізвище, присвоєний номер PESEL, дату і місце народження.
Diia.pl виконує роль дозволу на проживання, який разом з паспортом, використовується для перетину зовнішнього кордону ЄС. І також дозволяє пересування в межах Шенгенської зони на 90 днів, протягом півроку.
А у червні цього року з’явилася можливість українцям з активним статусом захисту (статус UKR) долучити в додаток mObywatel своїх дітей.
Це просте та зручне рішення, завдяки якому ви зможете підтвердити особу та статус своїх дітей у Польщі. Цим електронним документом ви зможете користуватися практично в будь-якій повсякденній ситуації, наприклад, записуючи дитину до лікаря, вирішуючи службові питання чи під час перевірок або перетину кордону з ЄС.
Як додати дані дитини до mObywatel?
- увійти в додаток mObywatel та відкрити свій документ Diia;
- біля вашого профілю є вкладка “Діти”(“Dzieci”);
- далі висвітлиться інформація про те, що дані дитини з’являться лише:- якщо вона має активний статус UKR;
– її дані є в реєстрі номерів PESEL;
– дитина перетнула кордон з Польщею після 24 лютого 2022 року.
Після цього потрібно натиснути “Aktualizuj”.
Далі ви повинні прийняти згоду про те, що ви є одним з батьків чи офіційних опікунів і відповідаєте за свою дію, після чого дані вашої дитини чи дітей автоматично висвітляться у вкладці поряд вашим профілем.
Україна ділиться досвідом боротьби із російською дезінформацією
У Варшаві 19 червня пройшла конференція на якій презентували польсько-українське видання «Українські медіа перед обличчям війни. Правові норми та досвід». Це перше подібне комплексне дослідження, що дає дієві інструменти для працівників медіа, а також для викладачів, що навчають журналістів.
Також це був майданчик для експертів, які вже кілька років працюють на інформаційну безпеку не лише України. Наші сусіди добре розуміють небезпеки і виклики які несе росія.
Своїм особистим досвідом у контексті російської агресії ділилися, заступник Міністра оборони України Андрій Шевченко, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікацій Діана Дуцик, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, а також творець і головний редактор порталу StopFake Євген Федченко.
Заступниця голови Національної ради з питань телебачення, засновниця Академічного центру стратегічних комунікацій Аґнєшка Ґлап’як зазначила, що з драматичного українського досвіду – Польща зобов’язана зробити висновки і внести зміни у регулюванні діяльності медіа.
Також необхідно займатися медіаосвітою починаючи з молодших класів. Медіаграмотність у Польщі, як і в Україні, має розглядатися як частина безпекової політики.
